Home Теми для обговорення Участь громадськості Орхуська конвенція
  • Розширений семінар ГЕФ у Албанії - Представник ВГО "Розвиток та Довкілля" надає консультації представнику громадськості Республіки Молдова Ніколко Колеву

ВГО "Розвиток та довкілля"

 
Орхуська конвенція

Орхуська Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища стала новою віхою в природоохоронній демократії. Вона є незамінним інструментом в ряду багатосторонніх природоохоронних угод щодо забезпечення прав для всіх верств суспільства, для всіх людей, незалежно від їх громадянства, національності та місця проживання, надає можливість впливати на прийняття рішень, пов'язаних з навколишнім середовищем.

 

Орхуська конвенція - основний міжнародний інструмент, що забезпечує дотримання принципів доступу до інформації, участі громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища. Конвенція була названа грандіозною подією в області природоохоронної демократії. Конвенція ратифікована більшістю європейських і центральноазіатських країн. Вона дає право представникам громадськості вимагати від урядів звітності і відігравати важливу роль у просуванні форм сталого розвитку.

Екологічні права сформувалися на основі цілого ряду природоохоронних норм і правил, прийнятих за останні десятиріччя. У 70-х роках у міжнародних деклараціях і резолюціях відзначався зв'язок між стурбованістю екологічними проблемами і правами людини. У 1992 році у Ріо-де-Жанейро була прийнята декларація з навколишнього середовища і розвитку (зустріч на вищому рівні «Планета Земля»). Принцип 10 декларації визначає, що екологічні проблеми вирішуються найефективніше за участю всіх зацікавлених громадян. Для застосування цього принципу на практиці, в 1995 році були прийняті софійські принципи (ЄЕК ООН).

У 1998 році була прийнята Орхуська конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища. Свою назву вона отримала на честь датського міста Орхуса, в якому проходив завершальний етап переговорів. Конвенція вступила в силу в 2001 р. У 2003 році Сторони Конвенції прийняли Протокол про регістри викидів та перенесення забруднювачів (РВПЗ). Протокол набув чинності 8 жовтня 2009

Викиди забруднювачів в атмосферу, воду і грунт становлять загрозу для здоров'я та добробуту населення. Забруднення завдає шкоди вразливому середовищу нашої планети. У XXI столітті світ усвідомив, що атмосферні забруднення ведуть до зміни клімату.

Протокол ЄЕК ООН про регістри викидів і перенесення забруднювачів (РВПЗ) до Орхуської Конвенції, прийнятий в Києві на надзвичайній нараді Сторін Орхуської конвенції в травні 2003 року, є регламентуючим інструментом для вирішення проблем, пов'язаних із забрудненням та відходами.

Завдяки створенню доступних для громадськості загальнонаціональних регістрів забруднювачів та введення для промислових підприємств вимог про надання регулярних звітів про викиди і перенесення забруднювачів, Протокол з РВПЗ сприяє зменшенню рівнів забруднення та збереження навколишнього середовища.

 

Принципи Орхуської конвенції

Орхуська конвенція визнає право кожного з нас на здорове навколишнє середовище, а також визначає наші обов'язки по його охороні. Її мета - зробити так, щоб кожна людина жила в сприятливому для її здоров'я та добробуту довкіллі. Це відноситься не тільки до нашого, а й до майбутніх поколінь.

 

Право на інформацію

Кожна людина може запитувати будь-яку екологічну інформацію, яка є у будь-якій державній чи приватній організації, яка виконує функції з надання послуг населенню. Визначення екологічної інформації носить широкий характер і включає інформацію про будь-яку частину навколишнього середовища: повітря, вода, ґрунти, біологічне різноманіття (включаючи генетично змінені організми).

Державні органи зобов'язані надати запитувану інформацію протягом одного місяця після одержання запиту. Якщо інформація складна і велика в обсязі, термін її надання може бути продовжений, за умови що державні органи сповістять про це і роз'яснять причини продовження.

Конвенція вимагає від держав забезпечення контролю за викидами і переносами забруднювачів. Поступово держави повинні вводити регістри викидів і перенесення забруднювачів (РВПЗ), які представляють собою кадастри забруднювачів з промислових зон та інших джерел. Створення таких регістрів регламентується Протоколом по РВПЗ.

РВПЗ повинні бути загальнодоступними через Інтернет, безкоштовними, зручними для користувача і своєчасно оновлюватися. Положення, що регламентують конфіденційність  даних, повинні бути обмежені і дозволяти громадськості брати участь в їх подальшій розробці та оновленні.

У будь-який «надзвичайної ситуації», від потенційної ядерної катастрофи до надзвичайно сильного забруднення повітря, компетентні органи повинні негайно надати будь-яку наявну у них інформацію, яка може допомогти громадськості вжити превентивних заходів або знизити збитки.

 

Право на участь

Право на участь у процесі прийняття рішень дозволяє посилити підзвітність осіб, що приймають рішення. Процес прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища стає більш відкритим і більш якісним. Представники громадськості отримують право висловлювати своє ставлення і погляди, а державні органи повинні приймати їх до уваги.

«Зацікавлена громадськість» повинна бути проінформована про заплановану діяльність на початковій стадії процесу, коли ще існують альтернативні варіанти. Представники громадськості можуть безкоштовно отримати і вивчити потрібну інформацію, в тому числі що стосується можливого впливу проекту на навколишнє середовище і запропонувати альтернативні варіанти.

Компетентні органи зобов'язані врахувати результати участі громадськості у своєму рішенні, яке має бути аргументованим і викладеним у письмовій формі, забезпечити до нього відкритий і оперативний доступ усіх бажаючих.

«Зацікавлена громадськість» - група населення - «громадськість, на яку справляє або може справити вплив процес прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, або яка має зацікавленість в цьому процесі». Під це визначення підпадають НУО, які сприяють охороні навколишнього середовища.

Сторони Конвенції повинні прагнути залучити громадськість до участі на етапі підготовки відповідного законодавства, яке може зробити істотний вплив на навколишнє середовище. Нормативні положення, що мають безпосередню виконавчу силу, в тому числі директиви, норми і правила повинні розроблятися за участю громадськості до моменту їх передачі на розгляд законодавчим органам.

 

Доступ до правосуддя

Для того, щоб доступ до інформації та участь громадськості в процесі прийняття рішень були ефективними, громадськість повинна мати можливість звернутися до суду або скористатися процедурою адміністративного розгляду.

Порушення права на доступ і до інформації і на участь у процесі прийняття рішень є достатньою підставою для звернення до суду. Представники громадськості можуть звертатися до суду, якщо було порушено закон або який-небудь компетентний орган не дотримується встановлених процедур. Доступ до механізмів перегляду винесених рішень повинен бути справедливим, неупередженим, своєчасним, безкоштовним або недорогим. Остаточні рішення повинні бути запротокольовані в письмовій формі і мати обов'язкову силу для даного державного органу.

Відповідно до Конвенції, представники громадськості повинні мати можливість оскаржити будь-яке порушення національного законодавства в галузі охорони навколишнього середовища.

Уряди повинні забезпечити доступ до системи адміністративного чи судового виробництва з метою оскарження випадків порушення національного законодавства в галузі охорони навколишнього середовища. У цьому випадку використовується визначення процесуальної правоздатності, встановлене національним законодавством.